Я прошу Тебя, мой Бог! Душу успокой
И от жизненных тревог сердцу дай покой.
Чтобы чашу пить до дна, Ты мне силы дай.
Хоть и велика вина, жизни не лишай.
Все, что сделано не так, мне Господь прости,
Даже маленький пустяк Ты мне отпусти.
Отпусти и возврати вновь на вечный путь,
Силы дай, чтобы в пути крепко не уснуть.
Ободряй меня в пути, стопы утверждай,
Чтобы мне Господь войти в твой небесный рай.
О котором говорил Ты ученикам,
Где когда-то также жил, мой Спаситель, Сам.
За меня Ты пострадал, кровь свою пролил,
Чтобы я не умирал, чтобы вечно жил.
Ты воскрес и вновь живешь, я уверен в том,
И меня к себе ведешь узеньким путем.
Слез не будет больше там, радость без конца.
Озаренный светом храм-Твоего лица.
Там такая красота, что не видел глаз:
Улицы из золота, а врата - алмаз.
Верю, что переступлю я тех врат порог
И к Тебе, мой Бог, войду во святой чертог!!!
Валерий Гибалюк,
Одесса.с.Фонтанка Украина
Люблю Иисуса и славлю Его Имя.В прошлом преступник и наркоман с многолетним стажем.Крестился в тюрьме в1998г.Служу Богу проповедником и руководителем муз.служения.Пишу стихи и песни для славы Божьей. e-mail автора:gibner@bk.ru
Прочитано 9585 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Наверно ошибочно попало в раздел "Публицистика".
Душевно.
А вот за грамматикой следить нужно и знаками препинания...
Дина Маяцкая.
2011-06-04 15:55:16
Согласна с Николаем:вам надо следить за грамматикой, ведь очень хорошо пишите, так что уж постарайтесь, чтоб не ударить лицом в грязь. Купите словарик и заглядывайте, если не уверены в каком-либо слове, ну и знаки препинания, желательно. В строке "Отпусти и возврати ВНОВЬ на вечный путь", так лучше. И "Озарённый светом храм----Твоего лица"...лучше убрать "от" и поставить тире.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
